Збірка віршів

Окраєць війни

Третя збірка віршів присвячена третьому року повномасштабної війни в Україні. Хоча насправді російська агресія триває значно довше, ніж здається. Її етапи — відкрите вторгнення, замаскована окупація, заборона мови й культури, знищення цілих поколінь українців. Війна, яку росія століттями веде проти України, знову стала гучною. Військові, медики, волонтери, родини захисників — усі втомлюються, а у втомі легко забути, скільки вже пройдено. Ця збірка — нагадування: ми вистояли довше, ніж здавалося можливим. І вистоїмо далі. Хоча б тому, що після всього пережитого, заради пам’яті загиблих ми не маємо морального права здатися.

Збірка віршів

Сталеві крила

Це своєрідний віршований маніфест українській незламності. Нам давали кілька днів. Потім — кілька тижнів. Пізніше говорили про кілька місяців. Проте українці не погодилися з висновками закордонних експертів. Фактор людської впертості виявився сильнішим за політичні прогнози. А пам'ятаєте, яку (здавалося б) завідомо програшну боротьбу вели ОУН та УПА? Маленькі загони ентузіастів проти кривавої машини диктату... Можна було подумати, що радянська система перемогла українців. Але ось, погляньте на сьогодення: українці є і будуть, а от радянська система... Ніколи не мала сталевих крил. Тільки залізну завісу для поневолених народів.

Збірка віршів

Нерозстріляні вірші

Це збірка віршів, які кричать про війну і шепочуть про надію. Всі війни минають, мине й ця. Пам’ять про неї залишиться у хроніках та архівах, а почуття, пережиті звичайними українцями, закарбуються у картинах, у воєнних фільмах та у віршах, один за одним написаних, наче військовий щоденник. Ці вірші «нерозстріляні», бо писалися з метою стати відлунням інших — розстріляних віршів. Тих, які не були написані, бо люди, які б мали їх написати, не пережили цю війну або взагалі не народяться через неї. Я писала ці вірші під враженнями від зустрічей з дивовижними українцями, з якими познайомилася під час моєї волонтерської діяльності, деякі поезії народилися з новин, деякі — з переказів моїх знайомих про ті чи інші ситуації. Я намагалася зробити так, щоб ця збірка булане лише про війну, а й про надію і про Перемогу, адже я вірю, що вона зійде над українським горизонтом так, як щодня сходить сонце.

Фентезі 13 +

Ліс на межі

Ліс на межі — це особливе місце, куди приводять людину відчайдушні бажання, загадані в надскладних для неї обставинах. Ліна потрапляє на межу, наче Аліса в Дивокрай, але ліс не пропонує чарівного печива і напоїв для зміни зросту, кіт з цього лісу не вміє усміхатися, а замість Чирвової Королеви дівчину переслідує незнайомка, якої жахаються навіть лісові вовкулаки. "Ліс на межі" торкається своїми гілочками меж людського терпіння, а там — у нетрях і чагарниках за межею — чатують звірі. В лісових озерах скніють русалки, Лісовий Володар заплутує нескінченні стежки, і ніхто не знає, що чекає на бідолах, яких чорноока незнайомка веде за межу назавжди. Книга присвячена проблемі булінгу (цькуванню) у підліткових колективах, а також торкається питання стосунків між батьками та дітьми. Раджу читати підліткам від 13 років.

Повість-казка для широкого кола читачів

Які ж вони — янголи?

Це моя перша книга, що вийшла друком, тому вона особлива. Написана у мої 16 років, для підлітків, лише трохи молодших за мене в той час. "Янголи" — це історія про дружбу та про нібито ідеальний світ, що виявився зовсім не таким досконалим, як здавалося, а головне — про надію, таку необхідну навіть у безнадійні моменти життя. Кожна людина може стати чиїмось янголом, варто тільки дуже захотіти.