1 2
Слава Україні! Мене звуть Ясь. І я — весняний муз, який не хоче мовчати. На війні говорять не лише гради і HIMARSи. В нашій Україні сьогодні — буремні часи. Музи переймаються так само, як і люди, але важкі часи народжують великі звершення, ми з Оксаною продовжуємо працювати на літературній ниві, наскільки вистачає можливостей. Поки Оксана плете маскувальні сітки для наших військових, я шепочу їй, як та про що можна написати, а вночі та рано-вранці починається магія слова.
Борімося — поборемо! Віримо в ЗСУ, пишемо і читаємо українське разом! P.S. Попередні дописи не зникли, просто у блозі тепер дві сторінки :) зверніть увагу на номери вгорі та знизу. Приємного читання!
Ясь: Чи можна вирватися з темряви чорних переконань, у які тебе навчили вірити з дитинства? Чи можна вибрати Життя, обвінчавшись зі Сметрю? Дізнайся, пройшовши дорогою вічних наречених.
Ясь: історія про Вів — орчицю, яка вирішила покинути звичне (майже розбійницьке) ремесло і навернутися на шлях порядку та закону, відкрити власну кав'ярню
Ясь: Чи можна вирватися з темряви чорних переконань, у які тебе навчили вірити з дитинства? Чи можна вибрати Життя, обвінчавшись зі Сметрю? Дізнайся, пройшовши дорогою вічних наречених.
Ясь: починаючи з цієї частини, минуле Сови дасть знати про себе... але спогади бувають такими болючими, що від них кортить відмовитися...
Ясь: це частина історії, у якій на лісову сцену виходить біла пані, Марена, Мара, або просто Смерть. Хто зазирне їй у вічі, більше не буде таким, як раніше. З якими намірами вона прийшла? Та чи може Смерть дати життя?
Ясь: У цій частині ми дізнаємося, навіщо Сова хоче наздогнати Палуса після всього, що він накоїв, а ще історія маленького потерчати набуде нових обрисів.
Ясь: Сова таки виривається до степу, але чому він геть не такий, як їй уявлялося? До того ж, дівчина бачить дивне марення: чи це якесь страшне навіювання, чи відгомін її власних спогадів?
Ясь: ніч на болотах продовжуються, а Сова отримує багато обіцянок, які зовсім не тішать хуху. Чи стане це приводом для розламу в їхній дружбі?
Ясь: у цьому розділі Сова та хуха будуть як ніколи близько до небезпеки, познайомляться з потерчам, зустрінуть навалу болотяників і дивного незнайомця...
Ясь: може, Ви читали в дитинстві казку про Оха? Замислювались над тим, хто такий той Ох і чому в нього вдома все зелене? Так ось: Ох це моховик, давній герой слов'янських міфів. У цьому розділі він поведе Сову та хуху крізь своє царство.
Ясь: Сьогодні ми зустрічалися з читачами! Дякуємо за увагу учням 10 класу 87 школи міста Львова.
Ясь: З прийдешніми святами, друзі! Совині пригоди тривають, тож запрошую продовжити подорож містичним лісом разом з нею...
Ясь: Сьогодні публікую нову сторінку з віршами Оксани (додаю до тих, які вже були опубліковані раніше). Дякую всім за підтримку нашої з нею творчості! Віримо в Перемогу!
Ясь: Зустрічайте другу частину нової, містичної історії! Віковічний ліс гине: Болотяний Цар намагається захопити його і перетворити усіх місцевих на своїх болотяних слуг. Сова — давно загублена в лісі дівчина, яка не пам'ятає навіть свого справжнього імені, проте відчайдушно намагається вижити, рятуючись від нашестя болотяників та від хижаків лісової гущавини. Вона ще не знає, до якої небезпеки приведуть її лісові стежки та які спогади ховаються у трясовині забуття...
Ясь: Зустрічайте початок нової, містичної історії! Віковічний ліс гине: Болотяний Цар намагається захопити його і перетворити усіх місцевих на своїх болотяних слуг. Сова — давно загублена в лісі дівчина, яка не пам'ятає навіть свого справжнього імені, проте відчайдушно намагається вижити, рятуючись від нашестя болотяників та від хижаків лісової гущавини. Вона ще не знає, до якої небезпеки приведуть її лісові стежки та які спогади ховаються у трясовині забуття...
Ясь: Друзі, у нас із Оксаною для вас новина: крихітні дракони вирішили видаватися, а ця конкретна історія присвячена двом маленьким читачкам та їхній мамі, які всі разом гаряче підтримали це рішення. Дякуємо, що читаєте!
Ясь: Одного разу дід Микола запросив крихітних драконів до себе на Різдво... Читайте продовження казки тут!