1. "Ліс на межі" та "Які ж вони — янголи?" пов'язані між собоюСашко з "Янголів" — старший брат Віктора з "Лісу". Це не було продуманим заздалегідь рішенням, просто під час стихійного написання першої чернетки твору я зрозуміла, що ці двоє — родичі.
2. Ім'я Василя Андрійовича з "Лісу на межі" — це уклін моєму улюбленому поетовіЯ надзвичайно люблю творчість Василя Симоненка, тому саме це ім'я обрав для себе Василь Андрійович, коли вирішив з'явитися на життєвому шляху Ліни.
3. Повне ім'я ЛіниВзагалі-то Ліну мали звати Ангеліною, але коротка форма імені так припала мені до душі, що я вирішила залишити Ліну Ліною :)
4. НівгНасправді я дуже люблю котиків. Образ Звіра мав бути дуальним: з одного боку хижий, з іншого — привабливий і милий. Спершу Сірий був Рудим, що мало вказувати на його полум'яну сутність, але потім я схилилася до відтінку попелу, як чогось більш похмурого. Рудого кольору Сірий набуває, коли перетворюється на Знича. Символ вогню і (в моїй інтерпретації) праведного гніву. Не руйнівного, а такого, що покликаний тільки захищати і додавати хоробрості в критичних ситуаціях. Ліна змінюється і її нівг змінюється разом з нею, хоча сам наголошує, що може знову стати руйнівним Сірим, якщо його не контролювати. Чому саме "нівг"? А ви повторіть це слово вголос декілька разів (без зупинок).
5. Весна в "Лісі"На стадії редагування "Лісу" та його показу кільком моїм близьким людям для попередньої оцінки, мене запитували, чи є у тексті персонажі, за основу яких я брала себе. Так ось, вони є. Це Олеся і Ольга. Обом я дала свої найгірші риси та імена, що починаються на "О". Олеся — боязка і нерішуча. Без брата вона б ніколи не простягнула Ліні руку допомоги. Ольга схильна зациклюватися на минулому і довго "пережовувати" все погане, що з нею траплялося. Це риси, з якими я сама намагаюся боротися. А ще я люблю малювати (як Олеся) і плавати (мабуть, тому Ольга в книзі була саме русалкою). До речі, зовнішність Ольги я певною мірою писала зі своєї колишньої однокласниці, яку справді вважаю дуже красивою. А от її ім'я отримала Олеся. Загалом, ці двоє справді дуже пов'язані. Я навіть думала над ідеєю реінкарнації, але потім відмовилася від такого варіанту.
6. Люстерко ОльгиТаке люстерко справді існує і є в мене вдома. Я точно не знаю, котрій з моїх бабусь чи прабабусь воно належало, воно просто є і потрапило в текст, мабуть, ще з моїх дитячих спогадів.
7. Ярий і ЯрославТак само як Ольга і Олеся, вони мали бути однією реінкарнованою душею, але я відмовилася від цієї ідеї. Однак між персонажами залишилася віддалена схожість.
8. Ліні подобався ЯрийАбсолютно невзаємне перше почуття, якому не знайшлося місця в сюжеті . Після того, як звик до неї, Ярий почав ставитися до Ліни, як до молодшої сестри, а от з її боку планувалася симпатія. Цю ідею я відкинула через велику різницю у віці персонажів (на хвилиночку, Ярий — по суті привид, душа після смерті, виглядає він на 20+, а в реальності йому близько 300). Загалом, я вирішила не романтизувати і персонажі залишилися друзями.
9. Лісовик, Степовик і Василь АндрійовичЦе один персонаж, який перевтілюється в різних світах. Він — творець, вихователь, суддя, сіяч, друг — все залежить від того, як людина дивиться на нього. Він ніколи ніким не прикидається, хоча й має багато імен, його просто сприймають по-різному. Це сприйняття дуже залежить від обставин зустрічі та від готовності людини побачити, хто перед нею. В "Лісі" це найбагатогранніший і найскладніший персонаж, який великою мірою є символом вірувань людини. Він — це відображення світобудови кожного. Нівг у кожного свій, а от світ — один, хоча кожному здається різним.
10. "Ліс" і кава"Ліс на межі" написано у "Львівській мануфактурі кави" (дякую працівникам одного конкретного закладу за чудову атмосферу і за те, що не виганяли з-за столика через довгі посиденьки). Іноді так собі думаю: чого я так часто ходжу писати в кав'ярні? Я ж навіть не люблю каву (зате в "Мануфактурі" смачне какао)... чомусь мені категорично "не пишеться" вдома, в тиші і спокої. Треба, щоб десь "на фоні" сновигали люди. Такі ось весняні дивацтва :)