Записи бешкетного муза
Слава Україні! Мене звуть Ясь. І я — весняний муз, який не хоче мовчати. На війні говорять не лише гради і HIMARSи. В нашій Україні сьогодні — буремні часи. Музи переймаються так само, як і люди, але важкі часи народжують великі звершення, ми з Оксаною продовжуємо працювати на літературній ниві, наскільки вистачає можливостей. Поки Оксана плете маскувальні сітки для наших військових, я шепочу їй, як та про що можна написати, а вночі та рано-вранці починається магія слова.
Борімося — поборемо! Віримо в ЗСУ, пишемо і читаємо українське разом!
Ясь: Одного разу дід Микола запросив крихітних драконів до себе на Різдво... Читайте продовження казки тут!
Ясь: Крихітні дракони полюбляють слухати казки перед сном. Ця історія – казка про Небокрай і трішечки про Незалежність України :)
Яблуневий цвіт
Ясь: це історія про дітей, але не для дітей. Історія про війну, яка розгортається у нас перед очима. Кожне серце зараз пише свою воєнну хроніку. Ця історія для тих, хто хоче прочитати чужу. Попри все — переможемо, друзі.
Дракони, які не знали, хто вони
Ясь: Одного разу Співочий зустрів дуже дивних драконів: вони вважали себе ящірками!
Ясь: Жила собі крихітна дракося, яка не любила купатися, бо дуже боялася глибини. Ця дракося завжди ходила брудною, тому всі звали її Чорничкою.
Ясь: це історія про дітей, але не для дітей. Історія про війну, яка розгортається у нас перед очима. Кожне серце зараз пише свою воєнну хроніку. Ця історія для тих, хто хоче прочитати чужу. Попри все — переможемо, друзі.
Ясь: Одного разу Незабудка попросила Іскру розповісти про великих драконів минулого.... Історія розповідає про драконів, яких вже немає на землі. Тема чутлива, тому я прошу батьків ознайомитися з текстом до того, як читати його дітям. Дякую за розуміння.
Ясь: це історія про дітей, але не для дітей. Історія про війну, яка розгортається у нас перед очима. Кожне серце зараз пише свою воєнну хроніку. Ця історія для тих, хто хоче прочитати чужу. Попри все — переможемо, друзі.
Ясь: дракося Суничка дуже хотіла вирости великою, як древні дракони, а ще вона хотіла скуштувати вогню справжньої зірки. Суничка вірила, що це обов'язково зробить її щасливою...
Ясь: це історія про дітей, але не для дітей. Історія про війну, яка розгортається у нас перед очима. Кожне серце зараз пише свою воєнну хроніку. Ця історія для тих, хто хоче прочитати чужу. Попри все — переможемо, друзі.
Ясь: Колись Іскра розповіла Зірці, що коли бачиш у небі падіння зорі, треба швиденько загадати бажання. Тоді воно обов'язково здійсниться.
Ясь: двоє дуже різних дракончиків сьогодні спробують познайомитися і поговорити. Чи зуміють вони зрозуміти одне одного?
Ясь: Це історія про старенького Светра, який поділяв зі своєю власницею безліч спогадів.
Ясь: Сьогодні я познайомлю Вас з Тінню. Це красива чорна дракося, яка любить перемагати... але якою ціною?
Ясь: Сьогодні Крилась дізнається, що таке "ревнощі" і як з ними бути. Друзі, а Вам траплялося когось ревнувати, або ж хтось колись ревнував Вас самих?
Пензлик, який не вмів малювати
Ясь: Іноді важливо не прогледіти цінних моментів, мріючи про те, чого поки не маємо. Зустрічайте історію Пензлика!
Ясь: Привіт, люди! Сьогодні я хочу трохи відволіктися від історій щоб поговорити про те, як можна навчитися отримати більше задоволення від читання і краще запам'ятовувати прочитане.
Ясь: Співочий пробує книш, Незабудка побоюється мольфара, а ми дізнаємося, що таке "діалект" і ще купа незнайомих слів!
Холодильник з алергією на мандаринки
Ясь: бажаючи трохи продовжити період новорічно-різдвяного настрою, я підготував для Вас історію про Холодильник, що мав алергію на мандаринки, будь ласка, заходьте, читайте і нехай Ваш настрій сьогодні пахне мандаринками!
Ясь: Іскра з кількома драконами-добровольцями вирушає слідом за Багряним, і схоже, вона знає, що то за палиця з голосом великого дракона...
Ясь: У колонії Багряного загубився малий Співочий, тож Багряний негайно летить на пошуки. Ситуація ускладнена тим, що Співочий нічого не бачить від самого народження, саме тому він так легко загубився, і не може знайти дорогу додому. Що ж станеться далі — дізнаємося вже сьогодні.
Великий переліт крихітних драконів
Ясь: Усім величезне дякую за довіру і за бажання познайомитися з крихітними драконами! Сьогодні крихітні дракони летять у подорож, щоб зустрітися зі своїми рідними і друзями в Карпатах на хребті Ґорґани. Побажаємо їм щасливої дороги!
Ясь: Тиждень читання добігає кінця, і цей день збігається зі святом Миколая, тому сьогодні буде історія з рубрики для дітей. Сьогодні крихітні дракони познайомлять нас з Іскрою.
Пуанти, які мріяли грати в футбол
Ясь: Іноді мрію треба відпустити, а іноді — нізащо не відпускати. Чи ж не шкода, що люди так часто не відрізняють першу ситуацію від другої?
Ясь: Тиждень читання триває і сьогодні ми з Оксаною пропонуємо до Вашої уваги продовження історій про крихітних драконів.
Будильник, який не любив рано прокидатися
Ясь: Ще одна історія про світ речей, у яких є душа. Мабуть, цього тижня я багато думав про час, адже пропоную до вашої уваги історію буркотливого старенького Будильника.
Ясь: Сьогодні починається Всеукраїнський тиждень читання, тож я запускаю нову рубрику. Казки про крихітних драконів. Читаймо разом :)
Ясь: Сьогодні у мене для Вас розповідь про дуже нещасну Книжку, якій не пощастило бути дурною. Через це ніхто не хотів її читати... і ось, що з цього вийшло...
Ясь: Іноді речі мріють про щось, що здається неможливим... а ще іноді мрії здійснюються у дуже неочікуваний спосіб. Читайте нову розповідь про речі з душею!
Ясь: В самому куточку шухляди тихо зітхала самотня Шкарпетка. Її пара десь загубилася після чергового прання, а отже Шкарпетка залишилася і без пари, і без улюбленої роботи, бо ж хто стане носити самотню, розпаровану Шкарпетку?
Ясь: Сьогодні я запускаю ще одну рубрику історій в моєму блозі. Це будуть казки про світ речей, у яких з'явилася душа. Ні-ні, більшість речей у цьому світі — звичайні предмети, до яких ми з вами звикли, але іноді трапляється щось дивовижне: якась людина виготовляє річ з таким старанням і любов'ю, що ця річ всотує в себе частинку душі того, хто її створив і оживає.
Ясь: Осінь — важкий для мене час, тож я вирішив розповісти, як можна підтримати муза або музу, коли здається, що у вас настала творча криза...
Ясь: Оце ми з Оксаною порадилися, і я вирішив, що сьогодні вона побалакає для вас з чудовими персонажами, яких я створив!
Ясь: Я оце собі подумав: а чом би не розповісти трохи про хорошу книжку, хоч і не мого авторства? Не тільки ж себе самого мені вихваляти, як гадаєте?
Ясь: ми малювали, чим могли, і тепер мене можна побачити! А як виглядає твій муз чи муза?
Оксана: Я дякую всім, хто чекав і дочекався. "Ліс на межі" писався довше, ніж я сподівалася, і довше виходив, хоча всі, хто працював над виданням, щиро докладали зусиль, щоб зробити цю книгу насправді якісно. І от, нарешті вона...
Мене звуть Ясь і цей блог — моя територія. Дізнайтеся більше про те, як потоваришувати з музом, може, в процесі ви й свого муза (чи музу) знайдете?