Що люблять музи?

муз Ясь не любить осінь

26 жовтня, 2021

Ой, людоньки... *Ясь загорнутий у флісову ковдру так, що видно лише очі.*В кожної музи — свої забаганки, так от я — весняний муз. Мені треба багато сонця і зелень довкола, а не ось це: сіре небо, дощ за розкладом і без, температура, нижча ніж 20 градусів тепла і короткий світловий день. Якби в нас з Оксаною був контракт — він точно мав би передбачати відпустку на всі осінні місяці. Якщо хтось з вас або ваших знайомих спілкується з власною музою чи музом, то мабуть знає, що в кожного з нас (так само як в людей) є речі, які ми не любимо. Ось я — муз Ясь — настільки не люблю осінь, що почуваюся хворим аж до першого снігу... але треба якось жити і бажано ще й щось писати, тому в цей період для мене дуже важлива підтримка тим, що мені до вподоби.Оксана: Ясю, ти знову починаєш вередувати? Ясь: Люди, ну де таке бачено? Я — хворий, застуджений муз. У мене болять голова і горло. Мені потрібно посилено відпочивати, але я працюю. Я завжди працюю, а вона... *Важко зітхає.**Оксана підсовує Ясеві плитку шоколаду.*Ясь: Одразу б так. *Хрумкає шоколадом.* Так от: в кожної музи та муза є щось, що нас підтримує і навпаки — те, що нам шкодить. Взагалі-то це питання індивідуальне, але коли вже ви зазирнули до мого блогу, я збираюся розповісти щодо себе. *Шморгає носом і робить великий ковток какао.*Оксана: Ясю! Це ж моє горнятко... Ясь: А ти — моя людина. *Стенає плечима і робить ще один ковток.*

Ясь: Отже, я люблю солодке. Какао, шоколад, тістечка... добре, що музи не можуть набрати вагу.Оксана: Зате люди можуть. Ясю, ну справді: це вже третє горнятко за сьогодні... *Зітхає.*Ясь: Хочеш писати? — Тоді не змушуй муза голодувати. Голодний муз — горе для автора. Дурниці, що митець має бути голодним... то вже крайнощі. Митець має багато думати і споживати достатньо глюкози! Так от, люди: не моріть голодом ваших муз!Оксана: І не переїдайте солодощів.
*Ясь обурено виштовхує Оксану з-за комп'ютера.*

шоколад для муза Яся, Оксана Весна
Оксана Весна, з прогулянки з Ясем

Ясь: Автори... де муз — там і автор. Ото лиха година... добре, тепер ми з вами самі, тож я продовжую: не моріть голодом ваших муз. Звісно, нам не треба залишати їжу в темних закутках квартири чи будинку, просто самі їжте те, що приваблює вашого муза чи музу. Ви швидко второпаєте, що саме до смаку вашому творчому покровителю: ось я завжди п'ю какао або гризу шоколад, коли диктую Оксані, що вона має писати. Мені так краще думається.Хоча, знаєте, не шоколадом єдиним... Кхм. Найбільше ми — музи — любимо враження. Декому подобаються піші прогулянки, хтось любить подорожі... особисто я обожнюю картини і різні ілюстрації. Ми з Оксаною можемо роздивлятися їх годинами — в мене одразу з'являється купа ідей, які необхідно негайно записати і втілювати! А ще я люблю старовинні будівлі, особливо такі, на стінах яких росте мох або ще якісь рослини. Мені подобається дивитися на те, як щось, створене людською рукою, поступово переплітається і стає одним цілим з природою. Оксана читає досить багато книжок. Вона намагається відстежувати книжкові новинки, але я постійно підштовхую її до класичних творів. Особисто мене вони зачіпають і надихають значно більше. Звісно, кожен класичний автор колись був молодим новатором, але я справді захоплений тим, наскільки цікавою може бути історія, створена геть в іншу епоху. Це ж були зовсім інакші часи, інакші звичаї — навіть закони! Але хороша історія залишається хорошою. Може, справа в тому, що протягом століть змінювалися обставини, але не людська сутність? *Ясь замислено замовкає і завмирає на одному місці*
Ясь (оговтавшись, посміхається): А знаєте, що? Найбільше музам подобається, коли про нас згадують і беруться до наших улюблених справ. Люди, не забувайте про своїх муз.