Однієї ночі над Ґорганами розпочалася сильна гроза. Гриміло так, що навіть стався невеличкий каменепад: це каміння злякалося гучного звуку і побігло-покотилося з гір, втікаючи з переляку.Злякалися і крихітні дракони. Ну, тобто… один конкретний крихітний дракон.Він сидів, підібгавши хвоста і обійнявши себе крилами, наче знаходився не в безпечній і сухій печері, а просто на вулиці, посеред негоди. — Туманку? Ти чого це? — Блискавка помітила, що Туманкові незатишно і сіла поруч.— Не люблю грозу. Гримить так, що здається, навіть скелі можуть впасти і розсипатися. Що тоді з нами буде? — Туманко шморгнув носом.— О… Не хвилюйся, Туманку, грім гримить, блискавки спалахують, але гори надійно нас захищають. Ґоргани носять в собі дух наших величних пращурів. Гори люблять крихітних драконів. Ми всі – їхні діти.— Як це — діти гір? Моя мама — не гора, — не зрозумів Туманко, — а Іскра колись говорила, що духи драконів живуть у вічному вогні в небі.Крихітний дракончик почухав шию задньою лапкою і запитально поглянув на сріблясту дракосю.— Ти ж знаєш, що дракони перетворюються на камені, коли їх вогонь летить в небо?— Ну так.— Є така легенда… тобто старовинна історія, про те, що Ґоргани — це гори, які утворилися після того, як велична праматір усіх драконів повернулася до вічного вогню. З часом інші дракони — її діти, також прилітали сюди, коли відчували, що скоро також полетять до вічного вогню. Тому це не просто гори. Тут жили наші пращури. Ми усі — їхні нащадки, а старші дракони завжди захищають молодших. Навіть після того, як повертаються до великого вогню. Наші прабатьки ніколи не забувають про нас. Головне — залишайся в печері — вона захистить тебе від вітру і дощу, сховає від блискавок і грому, Туманку. Дивись, ми з тобою розмовляємо, коло нас горить багаття і злива не може його погасити. — Все одно мені не затишно. Я не люблю блискавки.— Справді? Навіть мене не любиш? — піддражнила Блискавка.— Тебе люблю. Ти ж не така блискавка… ти не погана.Блискавка посміхнулася.— Ми дуже схожі з блискавками: вони з’являються в небі, коли дві хмари зустрічаються… або коли хмара бачить щось, що їй дуже сподобається на землі. Хмари ревуть від захвату і їхнє ревіння — це грім. І з хмар народжується яскраве світло — блискавки. У кожній блискавці багато-багато енергії, вона гаряча і полум’яна, як справжній дракон, починається з маленької іскри а потім як спалахне!Саме тієї миті знову вдарила блискавка. Туманко аж підстрибнув на місці.— Ой-ой! Ну чому тебе назвали на честь чогось такого… такого страшного?— Все тому, що блискавка — то чиста енергія і світло. У ній багато сили і швидкості. Моя мама хотіла, щоб я була такою ж швидкою і сильною. Але тобі справді нема, чого боятися, Туманку. Блискавки іноді сердяться і влучають в гори або в дерева, але вони завжди кидаються на щось велике. А ми — крихітні дракони. Якби не сильний вітер і злива, ми могли б літати у грозу… я впевнена, що блискавка не поцілила б ні в кого з нас так само, як вона не цілиться в метеликів. Ми занадто маленькі для неї. Розумієш?— Це так як лев не буде полювати на мишку? — поцікавився Туманко.— Саме так, тому… не хвилюйся щодо блискавок. Найстрашніша Блискавка в цій печері — я! Блискавка розправила крила, припала до землі і стрибнула на Туманка, збиваючи його з ніг і весело, жартівливо борюкаючись. Крихітні дракони обожнюють борюкатися і це чудовий спосіб відволіктися від грому та блискавок десь там — надворі. Почати робити те, що обожнюєш, щоб забути про те, чого боїшся.

Ясь пояснить! Привіт, люди! Це знову я — ваш муз Ясь. Сьогодні хочу трішки розповісти читачам і слухачам про блискавки. Ви ж знаєте, що всілякі корисні речі працюють за допомогою електроенергії? Холодильник, пральна машинка, смартфон. Усім потрібні сили, щоб щось робити — і речам, і людям. Тільки людина отримує сили, коли поїсть і поспить, а речі — коли спіймають маленьку блискавку з зарядного пристрою або з розетки. Так-так, електрика живе у розетках і так само — у блискавках. Якоюсь мірою можна сказати, що блискавка, то така собі вільна електрика, народжена в хмарах. Тільки не намагайтеся заряджати від неї пристрої: це небезпечно. Блискавки непокірні, волелюбні і боляче кусаються, тому краще дивитися на них з вікна і ніколи їх не переслідувати! А грім гримить, коли блискавки починають сваритися. Блискавка народжується з енергії хмар, спалахує в небі і сильно-сильно нагріває повітря навколо себе. Від високої температури повітря розширюється і зрештою вибухає, звук отого вибуху то і є грім. Але знаєте, сам по собі грім не становить загрози, бо гримить дуже-дуже високо, він не дістане людину чи дракона тут, на землі.